маячити — 1 дієслово недоконаного виду виднітися маячити 2 дієслово недоконаного виду марити … Орфографічний словник української мови
маяти — маячити, виднітися, даленіти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
майоріти — майори/ть і рідко майорі/є, недок. 1) Невиразно виднітися вдалині; маячити (див. маячити I). 2) Те саме, що мигтіти 1). 3) Коливатися під дією вітру … Український тлумачний словник
помаячити — I я/чу/, я/чи/ш і помаячі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Док. до маячити I і маячіти. 2) Маячити, маячіти якийсь час. II я/чу/, я/чи/ш, док., діал. Помарити … Український тлумачний словник
замаячити — I я/чу/, я/чи/ш і замаячі/ти, і/ю, і/єш, док. Почати маячити; завиднітися. II я/чу/, я/чи/ш, док. Почати марити (про хворого) … Український тлумачний словник
манячити — я/чу/, я/чи/ш і манячі/ти, і/ю, і/єш, недок., розм., рідко. Те саме, що маячити I; майоріти (у 1 знач.). ||Нерухомо стояти; стовбичити … Український тлумачний словник
маячення — я, с. Дія і стан за знач. маячити II … Український тлумачний словник
маячіння — я, с. Дія і стан за знач. маячити II … Український тлумачний словник
маячіти — див. маячити I … Український тлумачний словник
маячливий — I а, е. Те саме, що маячний. II а, е. Який маячить (див. маячити I) … Український тлумачний словник
